Смотреть больше слов в «Словаре редких и забытых слов»
млин сущ., кол-во синонимов: 1 • блин (24) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: блин
ли́ти во́ду на млин чий, кого, кому. Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. — Бачимо, на чий ти млин воду ллєш (А. Головко); В гіршому (випадку) означає, що ми всі ллємо воду не на той млин… (Н. Рибак); Навіщо ж лити воду на млин всіляких .. переродженців? (В. Дрозд); — Бачите, як часом можна несвідомо лити воду на млин нашим ворогам. Добре, що Канушевич вчасно опам’ятався (Г. Коцюба). моло́ти язико́м, зневажл. 1. Говорити, висловлюватися, розбалакувати. А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: “Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали!” (Панас Мирний); Язиком уміє, мабуть, той телепень молоти (В. Большак); — Та що тут розповідати,— змахує рукою дід.— Самі пусті слова. Даремно тільки молоти язиком (Ю. Збанацький). замоло́ти язико́м. — Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й Господи! — замолов язиком Юруш (І.Нечуй-Левицький); // Багато, довго говорити. І ляскають, доки язик не стане колом. І не тільки жінки — у них, кажуть, звичка молоти язиком природжена,— а й чоловіки (М. Рудь); (Одарка (підвела очі):) Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісінько!.. (М. Кропивницький). намоло́ти язико́м. Намоловши язиком досхочу, він, нарешті, пішов нагору до канцелярії, де знайшов поручника Лукаша (Пер язи́к як ло́патень (лопа́та, помело́, млин) у кого. Хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного. Я їй наказував, щоб нікому анітелень, одначе вона таки розказала про все своїй сестрі Хотині, а в тієї язик як лопатень,— так усі й довідалися (Б. Грінченко); — А вже ж язик у тебе, парубче, ну, чисто як помело! — буркнув Охрім (Григорій Тютюнник); (Вітровий (до Батури):) У нього язик як млин, нікому слова не дасть сказати… (О. Корнійчук). як млин ме́ле, зі сл. говори́ти, тарато́рити і под., зневажл. Не думаючи, не розбираючись, швидко, беззмістовно і т. ін. — Скоріше Тересва попливе назад, аніж якась інша партія, крім аграрної, вам (селянам) допоможе..— Говорить, як млин меле! — звідкись почув Яків. Пронісся сміх (І. Чендей).... смотреть
МЛИН, а́, ч.Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.Порожній млин і без вітру меле (прислів'я);Вод... смотреть
млин (зменшені — млино́к, млино́чок) — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії; першою такою спорудою були ручні жо́рна (див.); «воловий млин» згадується в середині XVIст.; перші водяні млини в Україні згадуються в XIVст.; вітряки́ (див.) з’являються в Україні в XVIст.; у народі казали, що «млинок — Божий дарок», бо вірили, що Бог зробив млин, щоб допомогти людям молоти зерно, а чорт — тартак; традиційний об’єкт образного переосмислення, тому кажуть: «Без води млин не меле», «Вода на мій млин», «Лити воду на млин», «Добрий млин усе змеле», «Порожній млин і без вітру меле»; здавна млин пов’язують з нечистою силою, тому кажуть: «Це млин тільки чортам табак молоти»; жартують: «Був та нема та й поїхав до млина». Є у млині, та не в мене (прислів’я); Не тоді до млина, коли вітру нема (М. Номис); На річечці якійсь маленькій Стояв собі шинок (Є. Гребінка); Млиночок — всьому віночок (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 371.... смотреть
Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. У стаціонарних М. оберталось закріплене на горизонтальному валу колесо-привод, надаючи енергію механізму для розмелювання зерна. Через влаштування пристроїв з нижнім і верхнім боєм спостерігалось два підтипи. У М. з нижнім боєм використовувалась природна течія річки, з верхнім — вода по жолобах подавалась зверху, падала на лопати-ковші, обертаючи колесо-привід. Загалом водяні М. відзначались надзвичайним розмаїттям конструктивних вирішень і зовнішнього вигляду. Крім означених стаціонарних існували: млини ладейні — плавучі, влаштовані на човнах ("ладьях" — російською мовою); млини мутовки — найпростішої конструкції, оскільки колесо і жорно закріплялись на загальному вертикальному валі.... смотреть
млин 1. млин◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Якийсь промисловець хотів використати личаківські вітри й побудував тут із каміння й цегли вітряк. Але вітер ламав все крила, і власник скоро відрікся від свого млина, залишився порожній будинок, і личаков'яни бачили в ньому диявольську оселю. Це місце 1884 року почали засаджувати деревами – смереками, соснами, березою, й так з часом виріс гарний Личаківський парк (Крип'якевич)||чортів млин ◊ чортів млин = дия́вольський млин ♦ млин без води́ не ме́ле про життя без достатку (Франко) 2. вул. слідство (ст) ◊ бра́ти до мли́на вул., злод. видати спільника; втягнути у слідство (ст)|| = всипати... смотреть
МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл.., 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Н.-Лев., І, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко, II, 1957, 18); * У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати… (Корн., II, 1955, 214). ◊ Ли́ти во́ду на млин чий див. ли́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 764.... смотреть
Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині.Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди.Вода на мій млин.Мені це н... смотреть
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стої... смотреть
Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин)Фразеологічні синоніми: в... смотреть
млин "мельница", зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. мли̏н, словен. mlȋn, чеш. mlýn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж... смотреть
Mill, grist millводяний млин — watermillмлин-вітряк — windmillце вода на наш млин перен. — it brings grist to our mill
"мельница", зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. млин, словен. mlin, чеш. mlyn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. myn.Заимств. из д.-в.-н. mulin или из источника последнего – народнолат. molinum; см. Мейе, МSl 14, 373; Решетар, AfslPh 36, 541; Мi. ЕW 186.... смотреть
імен. чол. родумельница сущ. жен. рода
-а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.
(ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок.... смотреть
[młyn]ч.młyn
м.ме́льница парни млин — парова́я ме́льница млин на ваљке — вальцо́вая ме́льница млин за кафу — кофе́йная ме́льница
-а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.
【阳】1) 磨坊2) 磨; 小磨
-а m młyn водяний (паровий) ~ młyn wodny (parowy) вітряний ~ wiatrak
Млин, -на, в -ні́; млини́, -ні́в
Mølle, kvern, kvernhus
Mølle, kværn
(-а) ч.; арм. Вертоліт. Балабін.
млин іменник чоловічого роду
Moulin
техн. мельница, мукомольня
Kvarn
Млын
- то же самое, что блин.
мельница
წისქვილი
млин, -а
mill
млын
млын
Промислове підприємство для переробки зернових на борошно, крупи, пластівці (побічним продуктом є висівки); гол. відділення: зерноочисне (з сепараторам... смотреть